1. Стратегічне планування діяльності Установи на наступні 5 років
1.1. Стратегія розвитку Установи, її наукові пріоритети
Стратегічне планування роботи Інституту буде базуватися на Законах України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 848-VIII (редакція від 31.03.2023), «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» № 2623-III (редакція від 05.02.2023) з урахуванням цілей, які визначені «Енергетичною стратегією України на період до 2050 року», «Переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 31 грудня року, наступного після припинення або скасування воєнного стану в Україні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 476 від 30 квітня 2024 р., Стратегії розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року і операційного плану заходів з її реалізації, схвалені Розпорядженням Кабінету Міністрів Україні (від 18.07.2024 р. № 713-р ).
Стратегія розвитку наукових досліджень Інституту визначатиметься необхідністю:
– відновлення та розвитку електроенергетики України, енергетичних систем та комплексів для підвищення енергетичної та економічної безпеки країни;
– оновлення та модернізація енергетичної інфраструктури;
– підвищення ефективності використання електричної енергії;
– розвитку альтернативних джерел енергії, установок зберігання електроенергії, впровадження інноваційних рішень в енергетичному секторі;
– підвищення рівня енергоефективності і енергозбереження, розвитку ринку електричної енергії України;
– розвитку систем енергоменеджменту, інформаційно-аналітичного та нормативно-методичне забезпечення енергетичної галузі;
– розвитку інформаційно-комунікаційних систем та мереж, моніторингу в сфері електроенергетики
– впровадження технологій «розумних мереж»;
– впровадженням нових методів та моделей керування попитом задля балансування енергетичної системи України;
– збільшення частки оборонних досліджень.
Стратегічним завданням розвитку Інституту є посилення його лідируючих позицій на національному і світовому рівнях у галузях розвитку сучасних технологій інтелектуальних мереж (Smart grid), моделей прогнозування споживання електричної енергії та її відпуску виробниками з відновлюваних джерел, побудови систем керування локальними енергетичними системами задля забезпечення живлення критичного навантаження, систем автоматизації та моніторингу в електроенергетиці, електромеханічного перетворення і передачі електроенергії, інформаційних технологій та систем керування в енергетиці та ринку електричної енергії, метрологічного забезпечення в енергетиці, енергоефективності та енергозбереження, створення сучасного електротехнологічного обладнання та інших напрямах розвитку електроенергетичної складової паливно-енергетичного комплексу країни.
З урахуванням сучасних тенденцій розвитку науки і техніки затверджено такі основні наукові напрями досліджень, які відносяться до пріоритетів наукових досліджень Інституту і за якими отримані позитивні результати науковими підрозділами Інституту:
– режими електроенергетичних систем і об’єктів та керування ними. В цьому напрямі найважливішим завданням є розвиток сучасних технологій та стандартів в сфері інтелектуальних мереж в Україні. Роботу за цим напрямом спрямовані на розроблення моделей та засобів для аналізу та врахування впливу відновлювальних джерел енергії та систем накопичення енергії на режими роботи ОЕС України, методів визначення складу і розташування джерел синтетичної інерції в електроенергетичних системах, визначення технічних умов щодо забезпечення функціонування локальних енергетичних систем (мікромереж), зокрема, розроблення математичних моделей оптимізації функціонування мікромереж в умовах ринку електричної енергії України, моделей регулювання напруги та реактивної потужності в розподільних електричних мережах, моделей пристроїв системної протиаварійної автоматики енергосистем, комплексів автоматизованих розрахунків аварійних режимів і уставок релейного захисту складних електричних мереж. Традиційним за цим напрямом та актуальним за змістом є продовження дослідження енергетичних процесів в багатофазних системах та створення оптимальних методів керування їх режимами з урахуванням комплексної дії джерел спотворень та оцінки їх впливу на надійність і ефективність роботи основного електротехнічного обладнання, а також створення наукових основ, методів побудови, принципів формування структури та алгоритмів функціонування системи моніторингу, діагностики та управління енергетичними об’єктами.
– системи та комплекси електромеханічного перетворення енергії. В умовах війни і військового стану цей напрям займає центральне місце щодо визначення шляхів та методів відновлення пошкоджених об’єктів малої та великої енергетики з електромеханічними системами генерації, зокрема, шляхом проведення досліджень стану електричних машин, а також створення автономних джерел електроенергії на основі комбінованого застосування вітро- і гідроресурсів. Крім того важливими є, і тому треба звернути
особливу увагу на задачі по створенню нових ефективних та економічних електромеханічних систем транспортного та спеціального призначення.
– перетворення і стабілізація параметрів електромагнітної енергії. Аналіз результатів наукової діяльності Інституту показує, що за цим напрямом отримані суттєві науково-технічні результати, які дозволили збільшити продуктивність технологічних процесів із збереженням або підвищенням їх якості при суттєвому зменшенні енергоспоживання. Тому оптимізація процесів енергоспоживання потребує подальшого розвитку наукових основ та розробки нових енергоефективних електротехнологій, зокрема в таких галузях як металургія та металообробка, електротехнічна промисловість та відновлювальна енергетика, комунальне господарство. В цьому напрямі особливого значення набуває створення обладнання військового призначення, зокрема, систем автоматичного прецизійного керування БПЛА.
– інформаційно-вимірювальні системи і метрологічне забезпечення. Напрям загалом охоплює розвиток теорії, дослідження та розробку методів і засобів визначення параметрів процесів в електротехнічному обладнанні, діагностування і контролю стану енергетичних систем з метою підвищення їх надійності, ефективності та безпечності експлуатації. Цей напрям відкриває нові можливості для удосконалення методів вимірювання електричних та магнітних величин під час контролю експлуатаційних параметрів енергетичних об’єктів, розвитку засобів вимірювання якості електроенергії та діагностики технічного стану електротехнічного обладнання.
Для розвитку теорії, дослідження та розробка методів і засобів інформаційно-вимірювальних систем і їх метрологічного забезпечення важливим є заохочення молоді до наукових досліджень, збільшення кількості аспірантів та захистів дисертаційних робіт у галузі знань G “Інженерія, виробництво та будівництво”, зокрема за спеціальністю G6 «Інформаційно-вимірювальні технології». Це сприятиме підвищенню публікаційної активності та отриманню нових наукових і науково-практичних результатів у цій сфері.
Для досягнення стратегічної мети необхідно зосередитись на виконанні конкретних нижченаведених стратегічних завдань.
Постійно підвищувати рівень досліджень Інституту, спрямованих на вирішення сучасних проблем науки і техніки, на основі традиційних для нього наукових шкіл, а також підтримки розвитку перспективних напрямів та своєчасного корегування тематики його наукової діяльності. Підсилити роботу наукових семінарів відділів, на яких, зокрема, проводити презентацію нових сучасних розробок та результатів власних досліджень, в тому числі, представлених до опублікування.
Активізувати провадження інноваційної діяльності та здійснювати наукове забезпечення у вирішенні актуальних проблем державного та суспільного розвитку, у тому числі налагодження відповідних дієвих зв’язків для збільшення внеску в розвиток реального сектору економіки. Максимально зміцнювати науково-технічне співробітництво з провідними промисловими підприємствами та організаціями енергетичної галузі за прикладом напрацьованих взаємовідносин Інституту з ПАТ «Завод Південкабель», НЕК «Укренерго», НКРЕКП, Міністерством енергетики України, ТОВ «ДТЕК мережі», операторами систем розподілу, підприємствами галузі.
Ефективно використовувати бюджетні кошти за рахунок максимальної концентрації фінансових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів на пріоритетних напрямах фундаментальних і прикладних досліджень. Активно брати участь в національних конкурсних науково-технічних програмах НАН, МОН, НФД з метою пошуку та залучення додаткових джерел фінансування з прикладних та фундаментальних досліджень з урахуванням високого рівня експертного оцінювання адекватності отриманих результатів.
Розвивати та покращувати матеріальну базу та дослідницьку інфраструктуру інституту. Розробити та реалізувати програму оновлення його експериментальної бази. Ввести в експлуатацію дослідницький стенд у складі сонячної електростанції, установки зберігання енергії та виділеного критичного навантаження для виконання досліджень щодо підвищення ефективності функціонування мікромереж та їх складових, що забезпечить розвиток важливих напрямів науково-прикладних досліджень Інституту. Щорічно передбачати в фінансово-економічному плані діяльності Інституту окремим рядком роботи з модернізації стендового обладнання та експериментальних комплексів відділів шляхом оснащення сучасною діагностичною та вимірювальною апаратурою, зокрема, використовуючи можливості участі в конкурсах та залучення коштів за кодом 1230 через систему Центрів колективного користування приладами.
Сприяти інтегруванню вчених інституту у світовий, насамперед європейський дослідницький простір, активізувати міжнародну співпрацю, збільшити кількість спільних проєктів із закордонними науковими установами, підвищити рівень публікаційної активності, в першу чергу, за рахунок збільшення відповідних публікацій в журналах «Технічна електродинаміка» та «Праці Інституту електродинаміки НАН України», зокрема і за участі закордонних вчених, інших видань, які входять до провідних науково-метричних баз (Scopus, Web of Science та інш.).
Посилити роботу стосовно кадрового забезпечення, покращити умови для професійного та кар’єрного зростання молодих учених. Активізувати роботу відділів щодо підготовки молоді через аспірантуру. Постійно звертатися до Президії НАН України стосовно збільшення бюджетної квоти прийому до аспірантури. Визначитись з легітимною можливістю бронювання співробітників Інституту від військової служби.
Слід особливо відзначити, що на сьогодні перед Державою, НАН України і Інститутом стоять задачі, що стосуються зміцнення обороноздатності країни. Вони є стратегічно важливими і обов’язковими для виконання. Сьогодні і в подальшому необхідною є безумовна підтримка як цього напряму діяльності Інституту, так і його співробітників, в тому числі, в пошуках джерел відповідного фінансування, зокрема, бюджетного.
Інститут вибудовує стратегічні плани щодо взаємодії з партнерами на міжнародному рівні, зокрема за рахунок безпосередньої участі у виконанні спільних проєктів України з країнами ЄС, участі в реалізації програм міжнародної технічної допомоги, взаємодії з партнерами в Великій Британії, Литві, інших країнах Європи. Стратегія Інституту щодо інтернаціоналізації полягає у всебічному сприянні участі науковців у міжнародних заходах, спілках та громадських організаціях, завдяки чому збільшується кількість контактів з іноземними колегами та розширюється перелік країн і міжнародних організацій, з якими відбувається співпраця. Сьогодні Інститут та його фахівці тісно співпрацюють з такими організаціями як Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС), Міжнародна рада з великих електроенергетичних систем CIGRE, ІЕЕЕ, Литовський енергетичний кластер. Інститут планує продовжувати заохочувати співробітників до участі в міжнародних конференціях, до партнерства у міжнародних проєктах та спільної науково-технічної діяльності, членстві у редакційних колегіях та рецензуванні статей в міжнародних наукових журналах, підготовці спільних монографій із закордонними вченими.
Важливою складовою робіт Інституту є підготовка аналітичних матеріалів щодо розвитку електроенергетичної галузі для органів центральної виконавчої влади, перш за все Міністерства енергетики України та НКРЕКП, та системоутворюючих підприємств, зокрема НЕК «Укренерго», ДП «Гарантований покупець», ДП «Оператор ринку», ПрАТ «Укргідроенерго», ТОВ «ДТЕК Мережі», іншими операторами систем розподілу, а також співпраця з профільними асоціаціями та громадськими організаціями. Фахівці інституту є членами НТР Міністерства енергетики України та входять до робочих груп Міністерства енергетики України, зокрема групи з реалізації Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 року та технічної політики у сфері розвитку, експлуатації електричних мереж.
Невід’ємною складовою розвитку наукових досліджень та науково-методичного забезпечення Інституту є співпраця з закладами вищої освіти. Інститут планує продовжувати та підсилювати співпрацю з ЗВО з метою проведення спільних наукових досліджень, підготовки наукових публікацій з освітянами, розробки нових та удосконалення існуючих освітніх програм для студентів, проведення переддипломної та наукової практики студенів в Інституті з метою залучення молоді до наукової роботи.
Таким чином, основними ключовими аспектами вдосконалення і розвитку діяльності Інституту є поглиблення роботи з міжнародного співробітництва, у тому числі участь у конкурсах і міжнародних програмах з наукового співробітництва Євросоюзу; інтенсифікація впровадження розробок Інституту у галузі економіки, зокрема на ринку електричної енергії для різних його учаників; співпраця з органами центральної виконавчої влади та підприємствами галузі, поширення інформації про розробки Інституту через засоби масової інформації, наприклад, журнал «Енергобізнес», платформи для фахівців галузі (Energy Cub та CIGRE), соціальні мережі та інформаційні канали (LinkedIn, Facebook, YouTube) та сайт Інституту; підтримка наукової молоді і сприяння підготовці кваліфікованих наукових кадрів через аспірантуру і докторантуру; постійне підвищення роботи з оновлення матеріально-технічної бази, яка використовується в наукових дослідженнях, підвищення публікаційної активності в міжнародних виданнях, дотримання академічної доброчесності.
1.2. Стратегія щодо залучення коштів
Стратегічні цілі Інституту щодо залучення коштів Інституту передбачають:
1) створення ефективного механізму забезпечення фінансової стабільності Інституту, який спирається на базове та додаткове фінансування, отримане за рахунок збільшення участі науковців у проєктах за конкурсною та грантовою тематикою, які проводяться національними та міжнародними фондами та організаціями, а також за рахунок розширення надання наукових послуг підприємствам та установам;
2) підвищення активності щодо участі у міжнародних грантових проектах та конкурсах; збільшення позабюджетного фінансування, зокрема збільшення частки грантових договорів та договорів з підприємствами галузі у загальному обсязі фінансування Інституту.
Для реалізації поставлених цілей передбачається виконання наступних задач:
1) налагодження співпраці із закладами вищої освіти, бізнесом, вітчизняними та міжнародними грантонадавачами, громадськими організаціями, фондами та іншими інституціями;
2) посилення співпраці з системоутворюючими підприємствами енергетичної галузі з метою обговорення їх нагальних потреб в науковому супроводі випуску продукції;
3) обговорення результатів науково-практичних досліджень з можливими організаціями-замовниками розробок Інституту (НЕК «Укренерго», Міністерство енергетики України, МОН України, МО України, ДП «Гарантований покупець», ДП «Оператор ринку», ПрАТ «Укргідроенерго», Оператори систем розподілу, заводи-виробники електротехнічного обладнання);
4) підтримка високої репутації Інституту, виконання досліджень на сучасному науковому рівні; максимально можлива популяризація власних розробок (виставки, конференції, публікації у провідних наукових виданнях, зокрема міжнародних, розміщення інформації у соціальних медіа, обговорення на форумах та спеціалізованих платформах фахівців галузі);
5) розвиток культури залучення фінансових та інших ресурсів; розвиток системи внутрішньої політики, спрямованої на ефективне використання фінансів, підвищення енергоефективності та ефективності керування активами Інституту.
Основні джерела залучення додаткового фінансування: вітчизняні та зарубіжні фонди (гранти, програми, стипендії, технічна допомога); державні органи (гранти, програми, стипендії); бізнес (надання наукових послуг).
Наразі Інститут виконує проєкти (2024-2026 рр.) в межах програми міжнародної технічної допомоги «Інноваційний фонд зеленої енергетики «Innovate Ukraine», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а саме: «Оптимізоване управління мікромережами в Україні» (партнери Інституту – LLC Innvotek, University of Hertfordshire, ТОВ «ДТЕК Мережі», ТОВ «Сікам Україна»); «Мобільний пристрій накопичення енергії зі змінними акумуляторними батареями повторного використання» (партнери Інституту – LLC AceOn, Liverpool John Moores University, Товариство Червоного Хреста України, ТОВ «Техносервісприлад»).
Також Інститут виконує спільний українсько-литовскій науково-дослідний проєкт, наукову роботу в межах програмно-цільової та конкурсної тематики НАН України (6541230), договір з НЕК «Укренерго», два грантові договори з Національним фондом досліджень України.
Для реалізації поставлених Інститутом готуються заявки на новий раунд програми міжнародної технічної допомоги «Інноваційний фонд зеленої енергетики «Innovate Ukraine», участь у Конкурсі проєктів “Передова наука в Україні 2026-2028”, що фінансується Національним фондом досліджень України, опрацьовуються питання виконання спільних з європейськими партнерами науково-дослідних проєктів Міністерства освіти і науки України, надаються пропозиції щодо виконання робіт із стандартизації для НЕК «Укренерго», ведеться робота з підприємствами галузі щодо надання наукових послуг.
1.3. Стратегія стосовно використання інформаційних технологій
Стратегія Інституту з використання інформаційних технологій спрямована, передусім, на підвищення рівня ефективності проведення наукових досліджень, спрощення комунікації між науковцями.
Для реалізації цієї стратегії передбачається реалізація наступних задач:
1) розвиток інформаційної інфраструктури (удосконалення серверу інституту, забезпечення живлення мережі інтернет під час аварійних відключень електричної енергії, оновлення комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, забезпечення доступу до серверів для зберігання та опрацювання даних та ін.);
2) ширше використання спеціалізованих наукових програмних продуктів (організація навчання та підтримка науковців у використанні спеціалізованих програм для опрацювання даних, моделювання та аналізу результатів досліджень), придбання академічних ліцензій необхідних програмних продуктів;
3) розвиток інформаційних систем для організації спільної роботи над науковими проєктами (використання спеціалізованих інструментів для спільної роботи, он-лайн спілкування);
4) забезпечення кібербезпеки (використання спеціалізованих програмних продуктів для захисту даних, організація навчання співробітників щодо попередження несанкціонованого доступу та кібератак);
5) підтримка концепції відкритої науки (оприлюднення результатів отриманих досліджень, поточного життя Інституту на загальнодоступних ресурсах мережі Інтернет, зокрема в соціальних мережах).
1.4. Стратегія стосовно організаційної та кадрової структури.
Станом на кінець звітного періоду організаційна і кадрова структури є достатніми для виконання поточних завдань.
Стратегія подальшого розвитку Інституту стосовно організаційної та кадрової структури передбачає:
– підтримку і розвиток наявних в Інституті наукових шкіл;
– залучення талановитої молоді шляхом активізації роботи з закладами вищої освіти через науковців, що викладають у ЗВО, розширення практики студентів та збільшення кількості спільних наукових досліджень;
– залучення висококваліфікованих фахівців для виконання певних видів робіт за строковими договорами;
– створення тимчасових міжвідділівських груп дослідників для виконання окремих проєктів, а також груп дослідників у відділах, де здійснюються дослідження за декількома напрямами;
– передбачається вдосконалення структури окремих відділів з метою забезпечення більш високого рівня проведення перспективних досліджень, зокрема, з урахуванням результатів атестації наукових співробітників, виконання міждисциплінарних досліджень, об’єднання спільних тем досліджень задля уникнення дублювання отриманих результатів, цілеспрямованого направлення зусиль наявних фахівців для вирішення спільних наукових задач.