Видатний вчений в галузі електротехніки, прикладної метрології та електричних вимірювань. Доктор технічних наук (1964 р.), професор (1967 р.), член-кореспондент НАН України (1973 р.), академік НАН України (1979 р.). Завідувач відділу електричних і магнітних вимірювань Інституту електродинаміки НАН України (1966 – 2007рр.), головний науковий співробітник (з 2007 р. до останніх днів життя).
Заслужений винахідник УРСР (1972 р.). Лауреат Державної премії СРСР у галузі науки і техніки (1976 р.). Заслужений діяч науки і техніки (1976 р.). Нагороджений Андріївською медаллю «Золота фортуна» (2001 р.). Почесний академік міжнародної інженерної академії (2002 р.).
Його науковий здобуток складають близько 400 наукових праць, серед яких більше ніж 200 наукових статей, 12 монографій, 175 авторських свідоцтв та патентів.
Феодосій Борисович Гриневич народився 1 листопада 1922 року. У роки другої світової війни (1941-1945 рр.) служив у лавах діючої армії, був учасником штурму Берліна. Нагороджений численними орденами і медалями, серед яких орден Трудового Червоного Прапора, орден Червоної Зірки, медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні» тощо.
У 1953 році Ф.Б. Гриневич з відзнакою закінчив Національний університет «Львівська політехніка». У тому ж році вступив до аспірантури та за один рік достроково захистив кандидатську дисертацію.
Результати своєї професійної діяльності Феодосій Борисович залишив по всьому бувшому Радянському Союзу: у 1958 році брав активну участь у заснуванні Інституту автоматики та електрометрії Сибірського відділення Академії наук СРСР, у 1962 р. – у становленні Інституту автоматики Киргизької РСР.
З 1966 р. працював в Інституті електродинаміки НАН України, де протягом 41 року очолював відділ електричних і магнітних вимірювань.
Ф.Б. Гриневич став засновником нового наукового напряму – автоматизації високоточних вимірювань комплексних електричних величин. Ним були розроблені загальна теорія та методи побудови варіаційних вимірювальних систем з різноманітними типами параметричної модуляції. Крім того, Феодосій Борисович заснував у Києві наукову школу, яка займається дослідженням та створенням цифрових автоматичних вимірювальних приладів надвисокого класу точності. Ця школа отримала визнання світової наукової спільноти.
На базі теоретичних досліджень Ф.Б. Гриневича та його учнів була створена та впроваджена у серійне виробництво широка гама прецизійних автоматичних екстремальних мостів змінного струму (зокрема і перший в СРСР та один із перших у світі цифровий автоматичний міст), які забезпечують автоматичне вимірювання не лише параметрів комплексного опору, а й різних неелектричних величин, зокрема мікро- та макропереміщень, рівня рідин, температури, питомої електричної провідності з надзвичайно високою розрізнювальною здатністю та завадостійкістю. На основі методів Ф.Б. Гриневича розроблені прецизійні вимірювальні системи для метрологічного забезпечення енергетики, технічної та медичної діагностики, а також надчутливі електронні перетворювачі для біосенсорних систем. На сьогодні нараховується близько сотні розробок наукової школи Ф.Б. Гриневича, з яких 35 впроваджено у серійне виробництво та створено 7 державних еталонів України.
Значну увагу Феодосій Борисович приділяв вихованню наукових кадрів, своїх послідовників. Під його керівництвом було підготовлено 7 докторів та 35 кандидатів наук. В останні роки Феодосій Борисович був одним із керівників значного науково-технічного проекту зі створення національної еталонної бази України. До останніх днів життя активно продовжував свою наукову роботу, був головою спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій та членом редколегій низки наукових журналів.
Ф.Б. Гриневич помер 24 червня 2015 року в м. Києві.