Видатний учений в галузі електротехніки та енергетики. Доктор технічних наук (1984 р.), професор (1988 р.), член-кореспондент АН УРСР (1988 р.), академік АН УРСР (1990 р.). Головний учений секретар НАН України (1988-1993 рр.), академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України (1998-2015 рр.), радник Президії НАН України (з 2015 р.). Завідувач відділу автоматизації електричних систем (1975-2016 рр.), головний науковий співробітник ІЕД НАН України (з 2016 р.).
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1985 р.), лауреат премії НАН України ім. С.О.Лебедєва (1995 р.), Заслужений діяч науки і техніки України (2001 р.). Нагороджений орденом «Знак пошани» (1981 р.), почесними грамотами Президії Верховної Ради України (1978 р., 1985 р.), медаллю «За трудову доблесть» (1976 р.), орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2006 р.).
Автор понад 400 наукових праць, з яких 15 монографій, 36 винаходів і патентів.
Борис Сергійович Стогній народився 18 березня 1936 р. в с. Гречанівці Гадячського району Полтавської області. У 1959 році закінчив електротехнічний факультет Київського політехнічного інституту (нині НТУ України «КПІ ім. І. Сікорського»). З 1961 року його життя тісно пов’язане з Інститутом електродинаміки НАН України. Тут Борис Сергійович розпочав свої перші наукові розробки й отримав найвагоміші результати, пройшовши шлях від аспіранта до доктора технічних наук, академіка НАН України.
Під керівництвом Бориса Сергійовича наприкінці 60-х років було розпочато масштабні дослідження у галузі первинних вимірювальних перетворювачів струму і напруги. Найціннішим практичним результатом цих досліджень було створення та освоєння на виробничому об’єднанні «Запоріжтрансформатор» серійного випуску каскадних трансформаторів струму для першої у світі ЛЕП ультрависокої напруги 1150 кВ Екібастуз–Урал.
На початку 80-х років за ініціативою Б.С. Стогнія в Інституті електродинаміки розгорнулися дослідження мікропроцесорних систем керування в енергетиці, які сформували новий науковий напрям – розробка теоретичних засад, принципів та методів інформатизації в електроенергетиці на основі мікропроцесорних систем. Було розроблено ряд мікропроцесорних систем для реєстрації параметрів нормальних та аварійних режимів в електричних системах та швидкоплинних процесів в електротехнологічних установках. Під керівництвом Бориса Сергійовича теоретично і практично розв’язана проблема єдиного часу в електроенергетиці України, створено основи теорії первинних вимірювальних каналів в складі інтегрованих систем керування електроенергетичними об’єктами, інформаційно-діагностичний комплекс «Регіна» та ціла низка його модифікацій, які складають сьогодні основу інформаційної інфраструктури електроенергетичної галузі країни. Ними оснащені більшість АЕС, ТЕС та електричних підстанцій напругою 750 і 330 кВ, а також усі підстанції змінного струму залізниць.
Подальші розробки Б.С. Стогнія та його учнів сприяли розв’язанню такої важливої проблеми, як визначення місця пошкодження у контактних мережах змінного і постійного струму залізниць. Нині пристроями визначення місць пошкоджень контролюється понад 15 тис. км електрифікованих ліній «Укрзалізниці».
Б.С. Стогній заснував дві наукові школи: з розробки, досліджень та побудови первинних вимірювальних перетворювачів струму і напруги та інформаційно-діагностичних і керуючих автоматизованих систем в електроенергетиці. Серед його учнів – 6 докторів та 20 кандидатів наук.
Борис Сергійович бере активну участь в українських та міжнародних наукових форумах, є керівником Наукової ради НАН України з проблеми «Наукові основи електроенергетики», головою секції енергетики Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки, членом редколегій наукових журналів «Вісник НАН України», “Відновлювальна енергетика”, “Наука та наукознавство”, “Технічна електродинаміка” та збірників “Електромашинобудування та електрообладнання” і “Праці Інституту електродинаміки НАН України”.