Відомий вчений у галузі електротехніки, електромеханіки і енергетичного машинобудування. Доктор технічних наук (1943 р.), професор (1946 р.), член-кореспондент (1967 р.). У 1950 – 1972 рр. – завідувач кафедри Київського політехнічного інституту (нині – НТУ України «КПІ ім. І.Сікорського»), одночасно – завідувач лабораторії Інституту електротехніки АН УРСР (нині Інститут електродинаміки НАН України) (1954 – 1962 рр.), завідувач відділу Інституту електродинаміки АН УРСР (1963 – 1986 рр.).
Нагороджений орденом Жовтневої Революції (1976 р.). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1977 р.). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982 р.).
Автор більш ніж 100 друкованих праць, у тому числі 9 монографій, понад 50 авторських свідоцтв.
Іван Матвійович Постніков народився 10 вересня 1906 року в с. Єршово Костромської області. Після закінчення у 1932 р. Ленінградського політехнічного інституту викладав у цьому ж закладі. В Ташкенті, куди був евакуйований інститут, вів наукову та учбову роботу. Після війни деякий час працював у Середньоазіатському інституту в Ташкенті. З 1950 р. життя І.М. Постнікова пов’язане з Києвом, де він поєднував наукову та педагогічну діяльності, викладаючи в КПІ та працюючи в Інституті електродинаміки АН УРСР.
Основні наукові праці вченого присвячені теорії, проектуванню й експлуатації електричних машин.
Вченим були розроблені нові типи багатошвидкісних однофазних конденсаторних двигунів, елементи конструкції статорів та роторів турбогенераторів – синхронних, асинхронних та асинхронізованих.
Підготував більше 80 кандидатів та докторів технічних наук та 1000 інженерів-електромеханіків.
І.М. Постніков помер 8 серпня 1990 року.