Відомий учений у галузі електротехніки, теорії електричних ланцюгів, перетворення і стабілізації параметрів електромагнітної енергії, систем стабілізації струму для сучасних електротехнологій.
Доктор технічних наук (1973 р.), професор (1978 р.), член-кореспондент НАН України (1988 р.). Завідувач відділу систем стабілізованого струму Інституту електродинаміки НАН України (з 1974 р. понині).
Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (1975 р.). Заслужений діяч науки і техніки України (1982 р.). Лауреат премії НАН України ім. Г.Ф. Проскури (1993 р.). Нагороджений Почесною грамотою Президії НАН України (2006 р.).
Автор понад 260 наукових публікацій, 10 монографій, 230 винаходів і 10 патентів зарубіжних країн.
Ігор Володимирович Волков народився 24 лютого 1936р. в м. Києві. У 1958 р. закінчив Київський політехнічний інститут (нині НТУ України «КПІ ім. І.Сікорського») за фахом інженер-електромеханік. Деякий час після закінчення інституту працював на Південно-Уральському машинобудівному заводі (м. Орськ) (1958 – 1961 рр.).
В Інституті електродинаміки НАНУ працює з 1961 р. І.В. Волков є керівником наукової школи, праці якої мають на меті дослідження перетворювачів джерел напруги у джерела струму та використання явища параметричної стабілізації струму у різних галузях електротехніки. Ці дослідження, проведені вченим в Інституті електродинаміки НАН України, мали наслідком створення та широке практичне застосування нового класу електротехнічних пристроїв – систем стабілізованого струму, які використовуються для електроживлення установок нових прогресивних технологій: плазмово-дугової, електронно-йонної, лазерної, електрогідравлічної, магнітно-імпульсної та ін.
По розробкам відділу, очолюваного І.В. Волковим, створені та серійно випускаються промисловістю десятки зразків нової техніки.Під керівництвом І.В. Волкова виконано і успішно захищено 3 докторських та більше 30 кандидатських дисертацій.