Наукова діяльність установ Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України в 2020 році була спрямована на розвиток фундаментальних основ побудови складних електроенергетичних систем, створення унікального енергетичного обладнання та устаткування, направленого на вирішення нагальних режимних проблем енергетичного комплексу України. Ці фундаментальні напрацювання та здійснені на їхній основі прикладні розробки дозволили установам Відділення отримати значні практичні результати і впровадити їх в провідних галузях економіки України.
Ряд робіт, виконаних за участю вчених Відділення, отримали високу оцінку.
Авторський колектив, до складу якого увійшли вчені інститутів технічної теплофізики та газу НАН України відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки за роботу «Технології та обладнання для виробництва і споживання альтернативних видів палива».
Премію НАН України імені Г.Ф. Проскури 2019 р. за серію праць «Науково-технічні основи моделювання та проектування високоефективних проточних частин енергетичних турбоустановок» отримав авторський колектив науковців інституту машинобудування ім. А.М.Підгорного НАН України. За результатами конкурсу у 2020 році премію НАН України імені В.І. Толубинського за серію праць «Методи та засоби моніторингу теплофізичних процесів» отримав авторський колектив науковців Інституту технічної теплофізики НАН України.
Премію НАН України у 2020 році для молодих вчених отримала робота «Інтенсифікація процесу сушіння фітоестрогенної сировини на основі сої» співробітника Інституту технічної теплофізики НАН України. Премію НАН України у 2020 році за кращу студентську роботу присуджено роботі «Вплив деградації передньої стінки поперечної траншеї на ефективність плівкового охолодження» студентці та студенту 5 курсу Фізико-технічного інституту Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського».
Премію Президента України для молодих учених присуджено молодому вченому Інституту проблем машинобудування імені А.М. Підгорного НАН України за роботу «Створення робочих лопаток та діафрагм останніх ступенів парових турбін». Співробітнику Інституту проблем моделювання в енергетиці імені Г.Є. Пухова НАН України присуджено премію для молодих вчених за роботу «Методи та технології розроблення та впровадження гарантоздатних систем на основі Інтернету речей». Співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України за роботу «Науково-методологічні засади забезпечення енергоефективності будівель шляхом впровадження ефективних систем теплопостачання й теплового захисту» та співробітник Інституту газу НАН України за роботу «Термохімічні процеси у високотемпературному електротермічному псевдозрідженому шарі» відзначені премією Президента України для молодих учених.
Через умови, в яких ми зараз працюємо я не зможу назвати всі результати, які на це заслуговують. Зупинюсь тільки на найбільш важливих.
За напрямом теплофізика та теплоенергетика науковцями інституту теплофізики із застосуванням моделі сіток для капілярно-пористого матеріалу розроблено чисельний метод для розрахунку тепловологоперенесення через пористі структури конструкційних елементів будівельних матеріалів. Розрахункова модель призначена для визначення розподілу за товщиною матеріалу та характером зміни у часі температури, парціального тиску водяної пари та вологовмісту матеріалу в залежності від умов у зовнішньому повітряному середовищі. Використовується при будівництві житлових будинків, у тому числі на території Інституту технічної теплофізики НАН України.
В Інституті теплофізики НАН України розробили схему теплопостачання м. Києва до 2030 року, яка дає змогу підвищити надійність, якість та ефективність теплопостачання споживачів і поліпшення екологічної ситуації в місті, зокрема за рахунок будівництва ТЕЦ на твердих побутових відходах, що сприятиме вирішенню проблеми з відходами у місті.
В Інституті газу НАН України встановлено виникнення процесу росту вуглецевих нанотрубок на залізному каталізаторі за рахунок використання продуктів повітряної конверсії метану. Показано, що вуглецеві нанотрубки утворюються за рахунок карбідизації-декарбідизації металевого каталізатору. Для нанорідин на основі вуглецю і алюмосилікатів виявлено майже дворазове підвищення величини критичного теплового потоку в порівнянні з базовою рідиною (дистильована вода). Вперше доведено здатність нанорідин до охолодження перегрітих поверхонь теплообміну (700-1000 оС) до 130-170оС. Це доводить фізичну можливість попередження розплавлення корпусу ядерного реактору за рахунок використання таких нанорідин.
Вченими інституту експериментально доведено, що при незмінній тепловій напрузі топкового об’єму енергетичних котлів потужністю 1 тис. тон пари на годину (ТГМП-344, ТГМП-312) при дослідженому розташуванні вихрових пальників забезпечується зниження утворення оксидів азоту до 20-25%. Також експериментально показано, що для котлів будь якої потужності при змішуванні СО2 з природним газом утворення оксидів азоту при горінні поступово зменшується по мірі збільшення концентрації СO2 в суміші в діапазоні від 1% до 50%, при цьому досягається зниження утворення NOx до 1% на відсоток від вмісту СO2 .
В Інституті вугільних енерготехнологій НАН України на експериментальних установках проведено дослідження конверсії українських та індійських твердих органічних відходів для одержання водню. В рамках міжнародного співробітництва за участю Індійського інституту нафти та Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАНУ, під час карбонізації українських та індійських відходів з використанням новітніх наноструктурованих каталізаторів спостерігалось нове явище, яке призводило до збільшення виходу водню в 2-4 рази. Запропоновано технології використання одержаного вуглекислого газу для виробництва електричної енергії та хімічних продуктів, як продуктів з доданою вартістю (карбаміду, саліцилової кислоти, метанолу, етанолу, поліетилен карбонату, карбонату натрію, карбонату барію, вуглецевих нанофібр, нанотрубок, цементу та концентратів).
Науковцями інституту розроблено комплекс інноваційних технічних рішень, реалізацію яких розпочато, з переведення на газове вугілля енергоблоків №1 300 МВт Трипільської ТЕС, №№ 7, 9, 10 Зміївської ТЕС та енергоблоку 800 МВт Слов’янської ТЕС. На Слов’янській ТЕС уперше в світі реалізована технологія роботи на широкому спектрі палив – антрациті, пісному, газовому вугіллі та їх сумішах. Оригінальні технічні рішення з переведення антрацитових і газомазутних котлів паропродуктивністю від 170 до 250 т/год. на спалювання газового вугілля та організації комплексного пило-, азото- і сіркоочищення димових газів використано при розробленні техніко-економічного обгрунтування реконструкції Дарницької, Чернігівської, Краматорської ТЕЦ, Харківської ТЕЦ-2 “Есхар”.
За напрямом електрофізика та електроенергетика в Інституті електродинаміки НАН України запропоновано нову концепцію побудови двонапрямлених напівпровідникових перетворювачів для систем накопичення енергії, яка дає змогу значно підвищити їхні динамічні характеристики, показники енергоефективності та надійності. Розроблено комплект технічної та конструкторської документації для виготовлення дослідного зразка перетворювача потужністю понад 500 кВт для створення високоефективних багатомодульних надпотужних систем накопичення для електричних мереж із відновлюваними джерелами енергії. Отримані результати передано в ПрАТ «НЕК «Укренерго» для використання в умовах значного збільшення частки відновлюваних джерел енергії в загальному енергетичному балансі.
В інституті розроблені сучасні інтелектуальні волокнинно-оптичні системи для діагностики технічного стану силових кабелів електроживлення в тому числі зі зшитою поліетиленовою ізоляцією. Такі кабелі здатні не лише контролювати зміну рівня часткових розрядів, але й визначати місце ушкодження. Виробництво цих систем розпочато на заводі «Південкабель» (Харків). Частину такої продукції уже поставлено до Франції.
В ДУ «Інститут технічних проблем магнетизму НАН України» запропоновано новий тип пасивного захисту житлових будинків від магнітного поля ліній електропередачі (ЛЕП) у вигляді гратчастого електромагнітного екрану. Він, на відміну від відомих суцільних екранів, є прозорим для світла, може встановлюватися на зовнішніх поверхнях будинків і при цьому має ефективність екранування, що наближається до ефективності суцільного екрану аналогічної металоємності. На основі розробленої комп’ютерної моделі магнітного поля всередині житлових будинків, розташованих поблизу ЛЕП, при застосуванні гратчастих екранів проведено оптимізацію геометричних параметрів екранів за критерієм ефективності екранування при мінімальній металоємності за умови зменшення індукції магнітного поля всередині житлових будинків до безпечного для населення рівня 0,5 мкТл.
Науковцями інституту уперше теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено можливість зменшення до рівня санітарних норм магнітного поля промислової частоти в житловому приміщенні будинку з вбудованою трансформаторною підстанцією за допомогою досить простої системи активного екранування з однією компенсаційною обмоткою, яка за своїми техніко-економічними показниками в 2-4 рази перевищує показники відомих пасивних систем екранування магнітного поля.
У Інституті гірничої та металургійної електроенергетики Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» НАН і МОН України визначено закономірності впливу параметрів індуктивності і активного опору схеми під’єднання додаткового джерела живлення на режими роботи гібридного джерела живлення тягового асинхронного електроприводу. Це дало змогу підвищити його навантажувальну здатність при одночасному зменшенні коливань електромагнітного моменту. Розроблено методику вибору і техніко-економічного обґрунтування параметрів запропонованого джерела живлення. Визначено, що запропоноване схемо-технічне рішення є більш ефективним з точки зору подовження циклу розряду акумуляторної батареї і має менші капітальні й експлуатаційні витрати.
За напрямом міжгалузеві проблеми і системні дослідження в енергетиці в Інституті загальної енергетики НАН України розвинуто теорію міжгалузевого балансу (моделі Input-Output, моделі Леонтьєва) в частині модифікації моделей рівноважних цін. Доведено, що широко вживані наразі цінові моделі мають методичні похибки, які за певних умов досягають недопустимих значень (до десятків і більше відсотків). Розроблено і детально досліджено принципово нову цінова модель в теорії міжгалузевого балансу, яка ґрунтується не на балансі витрат (як попередні), а на балансі випуску. Завдяки цьому нова модель позбавлена методичних похибок і в поєднанні з моделями випуску Леонтьєва та Гоша може застосовуватись для вирішення широкого кола проблем як галузевого і міжгалузевого характеру, так і національних та міжрегіональних досліджень із розвитку енергетики, економіки, соціальної сфери, проблем довкілля, зміни клімату, безпекових і інших проблем.
Науковцями інституту удосконалено економіко-математичну модель оптимізації розвитку видобувного сектора вугільної промисловості України, яка дає змогу визначати варіанти переобладнання лав вуглевидобувних підприємств, і вперше враховує не тільки можливості концентрації виробництва на обраній підмножині лав, конкурентоздатність вугільної продукції, а й обсяги виділення шахтного метану, необхідні виробничі потужності обладнання для його утилізації, обсяги капітальних витрат на таке обладнання, а також якість видобутого вугілля. В результаті були розроблені представницькі сценарії розвитку вугільної галузі та прогнози скорочення викидів шахтного метану на період до 2050р., визначено ефективні технології та оптимальну комплектацію очисних комплексів для переоснащення шахт за умови досягнення ними максимальних обсягів виробництва та забезпечення екологічної безпеки.
В Інституті проблем моделювання ім. Г.Є.Пухова НАН України запропоновано математичну модель динаміки рівноважного стану ринку електричної енергії у вигляді системи задач математичного програмування для адекватного відображення структури та динамічності цього ринку, поведінки його учасників, просторового розподілу, дискретності та неперервності технологічних процесів в електроенергетиці. Розроблено метод розв’язання цієї системи задач шляхом її декомпозиції на задачу змішаного цілочисельного програмування для визначення рівнів завантаження енергоблоків та систему задач математичного програмування великої розмірності з неперервними змінними обсягів виробництва, передачі, розподілу та споживання електроенергії та їх цін, що формуються учасниками ринку.
Науковці інституту у співдружності з фахівцями ДП «АНТОНОВ» сформулювали і розв’язали науково-прикладну задачу просторового розміщення датчиків у паливних баках складної геометрії для літаків сімейства АН, як часткову задачу ідентифікації параметрів палива і надпаливного газового простору. Це дало можливість розробити методику визначення займистості палива в баках цих літаків, як послідовність визначених дій при виконанні робіт з підтвердження відповідності вимогам міжнародних регламентів в частині попередження загоряння палива в очікуваних умовах експлуатації, що є обов’язковим етапом на шляху міжнародної сертифікації в тому числі транспортного літака АН-178.
В Інституті проблем безпеки атомних електростанцій НАН України виконано дослідження впливу зміни вологісного режиму на утворення радіоактивних аерозолів і закономірностей їх перенесення у просторі під новим безпечним конфайментом (НБК) об’єкту «Укриття» (ОУ). Це дало змогу науково обґрунтувати та забезпечити надійність експлуатації комплексу НБК-ОУ. Результати роботи впроваджено на Чорнобильській АЕС і спрямовано на покращення рівня ядерної та радіаційної безпеки
Науковцями інституту виконана комплексна оцінка та підготовлено Звіт з визначенням впливу на навколишнє середовище будівництва й експлуатації сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської станції (СВЯП-2) і науково обґрунтовано створення мережі спостережних свердловин радіогідроекологічного моніторингу на майданчику СВЯП-2. Це дало змогу у 2020 році розмістити у сховищі 186 збірок відпрацьованого палива для зберігання на наступні 100 років. Зберігання відпрацьованого палива буде здійснюватися відповідно до усіх вимог Міжнародного агентства з атомної енергії МАГАТЕ, що гарантує екологічну безпеку для довкілля.
У ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» Держатомрегулювання України та НАН України розроблено й верифіковано повномасштабну розрахункову модель ущільнених стелажів зберігання відпрацьованого палива басейнів витримки енергоблоків №1,2 Рівненської АЕС. Це дало змогу провести аналіз ядерної безпеки цих енергоблоків за нормальних умов експлуатації, у разі проектних і запроектних аварій, визначити параметри, за яких можливі порушення зазначених критеріїв. Результати досліджень передані Державній інспекції з ядерного регулювання України для використання при відповідних обгрунтованнях під час ухвалення регуляторних рішень щодо можливості введення в експлуатацію верхніх ущільнених стелажів зберігання палива в басейнах витримки енергоблоків №1, 2 Рівненської АЕС.
За напрямом проблеми енергомашинобудування в Інституті проблем машинобудування розроблено нові математичні моделі динамічного деформування тонкостінних функціонально-градієнтних композитних конструкцій, які посилені вуглецевими нанотрубками. Ці моделі, на відміну від існуючих, дозволяють описувати тонкостінні нанокомпозитні конструкції досить складної форми, що знаходяться під дією різних навантажень. Розроблено пакет програм, який дає змогу обирати оптимальну форму конструкції з огляду на її міцнісні характеристики. Використання одержаних результатів планується на підприємствах вітчизняної аерокосмічної галузі, що дозволить суттєво підвищити якість виробів авіаційної та ракетно-космічної техніки.
Науковцями інституту спільно з АТ «Турбоатом» розроблено новий циліндр низького тиску (ЦНТ) парової турбіни К-220-44. Його унікальність полягає у використанні титанової робочої лопатки останнього ступеня та нового конструктивного рішення з розташування ступенів, що разом забезпечує найкращі серед існуючих у світі аналогів показники ефективності й надійності. Так, приріст ККД та потужності ЦНТ складе щонайменше 3,4 % і 6 МВт відповідно, без додаткових витрат палива. Перше впровадження цієї розробки планується на АЕС «Пакш» (Угорщина), де встановлено вісім таких турбін. Далі подібна модернізація знадобиться в Україні на Рівненській АЕС (чотири турбіни), у Фінляндії на АЕС «Лавіса» (вісім турбін) та на інших АЕС.
За напрямом нетрадиційні та відновлювані джерела енергії в Інституті відновлюваної енергетики НАН України досліджено досяжний потенціал використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні з урахуванням сучасних технологій. Це дало змогу скласти оновлену редакцію «Атласу енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії України» з методикою виконання розрахунків. Визначено можливі обсяги отримання «зеленого» водню з використанням відновлюваних ресурсів з розподілом по регіонах України. Результати стануть підґрунтям для розробки державної стратегії з розвитку «зеленого» водню.
Науковцями інституту виконано експериментальні дослідження та розроблено технічні рішення з використанням відновлюваних джерел енергії для забезпечення енергоефективної і екологічно безпечної роботи систем енергопостачання для споруд громадського призначення. Передбачено використання геотермальної, гідротермальної, аеротермальної енергії та сонячного випромінювання із застосуванням систем перетворення та акумулювання енергії підземними теплообмінниками.
У Науково-дослідному інституті прикладної електроніки НТУ України «КПІ ім. Ігоря Сікорського» розроблено та досліджено нові фізичні принципи створення п’єзоелектричних перетворювачів на основі наноструктурованих п’єзомагнетних матеріалів з надвисоким коефіцієнтом електромеханічного зв’язку.
Зупинимось на окремих питаннях організації наукових досліджень.
У 2020 році здійснено оцінювання ефективності діяльності Інституту відновлюваної енергетики НАН України та Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України.
Продовжено виконання комплексної цільової програми наукових досліджень НАН України «Інтелектуальна екологічно безпечна енергетика з традиційними та відновлюваними джерелами енергії («Нова енергетика»)». Проте вже зараз можна відзначити явно завищену кількість проектів та недостатнє фінансування, що заважає реалізації проектів. Тим більше, що в процесі її виконання фінансування програми було зменшене майже на 1 млн гривень.
Протягом звітного року установи Відділення виконували проекти в рамках ряду цільових наукових програм. Таких як «Надійність і довговічність матеріалів, конструкцій обладнання та споруд», «Розумні» сенсорні прилади нового покоління на основі сучасних матеріалів та технологій», «Напівпровідникові матеріали, технології і датчики для технічних систем діагностики, контролю та управління», «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» та ін.
Насамперед, слід відзначити позитивну роль започаткованій ідеї виконання розробок на основі програмно-цільових і конкурсних засад. Їх застосування сприяло досягненню минулого року вагомих наукових результатів і створенню інноваційної продукції. Значна частина наведених у доповіді прикладів пов’язана саме з проєктами, що їх виконували за цільовими програмами або відбирали за окремими конкурсами.
В цьому відношенні можна відзначити розпочатий на конкурсній основі відбір проєктів за напрямом «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» бюджетної програми 6541230. Як показує попередній розгляд отримано непогані результати, проте ми повинні зробити більше і отримати більш вагомі результати.
Загалом, програмно-цільова і конкурсна тематика становила минулого року вже біля 30% від загальної кількості тем, що їх виконували установи відділення.
Водночас, діюча система організації програм потребує певного вдосконалення. Зокрема, започатковуючи нові цільові програми наукових досліджень необхідно більш ретельно і обґрунтовано відбирати актуальні задачі, насамперед комплексного та міждисциплінарного характеру, розв’язання яких потребує саме програмно-цільової організації, і чітко визначати кінцеву мету програм. Крім того фінансування програми не повинно корегуватися в сторону зменшення.
Що стосується цільової програми наукових досліджень відділення, то термін її виконання завершується у 2021 році. Багаторічний досвід їх реалізації виявив цілий ряд недоліків. Це стосується, насамперед, надто широкого спрямування тематики досліджень, надмірну кількість проєктів і тому недостатнє фінансування, що впливає на отримані результати.
З огляду на це, а також на затвердження торік у грудні основних принципів розподілу бюджетного фінансування між установами НАН України, Президія Академії вже в березні поточного року визнала за доцільне припинити з 2022 року практику формування та реалізації цільових програм відділень НАН України. Це дасть змогу, як відзначено в відповідній постанові, установам відділенням, при розподілі базового бюджетного фінансування провести його з урахуванням їхнього рейтингу, за рахунок вивільнених коштів істотно підтримати важливі міждисциплінарні дослідження за відомчим замовленням і за окремими цільовими програмами наукових досліджень НАН України.
Важливим питанням організації інноваційної діяльності установ відділення є розвинення зв’язків із виробничим сектором. У звітний період вдалося певною мірою зберегти накопичений у попередні роки потенціал цих зв’язків. Триває співпраця з НАЕК «Енергоатом», ДП НЕК Укренерго, Акціонерним товариством «Турбоатом», заводом Південкабель та іншими. З АТ «Турбоатом» наприкінці минулого року підписано Меморандум про взаємодію та співробітництво, метою якого є активізація робіт зі створення сучасного енергетичного обладнання.
Важливо, що ці зв’язки дають змогу актуалізувати прикладні дослідження та направити їх на виконання конкретних завдань виробничої сфери. Слід зазначити, що таким вимогам відповідає і загальноакадемічний конкурс науково-технічних проєктів, за умовами якого до реалізації кожного проєкту мають залучатися організації–партнери, зацікавлені у відповідних інноваціях.
В останні роки знижується загальна кількість виконаних установами відділення господарських договорів з замовниками. В порівнянні з 2019 роком вона зменшилась на 30%. Один з найкращих показників за кількістю та обсягами фінансування в цьому відношенні має Інститут паливних енерготехнологій НАН України.
Незначно знизилася також кількість поданих заявок на винаходи та корисні моделі, а також кількість отриманих патентів. У 2019 році було 77 та 60, а минулого року – 63 та 60 відповідно. В рамках академії це складає 18% та 13 % відповідно. Лідером у відділенні і академії з цієї роботи є Інститут технічної теплофізики НАН України.
Упродовж звітного періоду у відповідності до рішень, прийнятих президією нашої академії проведена оптимізація структури установ. Зокрема, ДУ «Інститут технічних проблем магнетизму НАН України»» і приєднується до Інституту проблем машинобудування ім. А.М.Підгорного НАН України. Крім того в стадії реорганізації по нашому відділенню знаходиться чотири підприємства.
Що стосується міжнародних наукових зв’язків, то слід зазначити, що пандемія COVID-19 суттєво ускладнила співпрацю наших науковців з іноземними колегами. Карантинні обмеження призвели до скасування багатьох запланованих візитів і заходів. Виконання частини спільних проєктів, програм стажування та наукового обміну подовжено на 2021 рік або взагалі відтерміновано. Слід зазначити, міжнародне наукове співробітництво установ відділення в останні роки набуло помітного розвитку і продовжує підтримуватися в дистанційному режимі. Слід відзначити в цьому відношенні роботу інститутів проблем безпеки АЕС, технічної теплофізики та проблем машинобудування ім. А.М.Підгорного НАН України.
Головним пріоритетом залишалася подальша інтеграція до Європейського дослідницького простору. В цього питання ми матимемо можливість сьогодні познайомитися з досвідом роботи Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є Пухова НАН України.
Шановні колеги! Підтримка наукової молоді протягом останніх років була та залишається одним із головних пріоритетів діяльності установ відділення.
Минулого року ми використали майже всі механізми і форми сприяння молодим дослідникам. Два роки поспіль в Академії запроваджено створення на конкурсних засадах дослідницьких лабораторій або груп молодих учених і надання їм цільових ґрантів на проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки. Фінансування кожної лабораторії становило один мільйон гривень, а групи – пів мільйона. Молоді науковці відділення досить активно підключилися до цієї роботи, На даний час молоді науковці приймають участь у виконанні 5 проєктів (3 молодіжні лабораторії та 2 групи). Така цільова підтримка починає давати певні позитивні результати.
Водночас, динаміка статистичних даних минулого року щодо залучення наукової молоді та в цілому кадрового забезпечення наукових досліджень в установах відділення є невтішною.
Станом на кінець 2020 року в наукових установах відділення працювало 150 молодих співробітників, це біля 8% від загальної кількості працівників. Серед них 6 докторів наук віком до 40 років. Ступінь кандидата наук мали 57 молодих науковців. Кількість молодих науковців порівняно з 2019 роком скоротилася на 2 %, поменшала кількість молодих кандидатів наук. Таке скорочення триває вже більше десяти років. Причому за останні роки практично немає позитивних зрушень у цьому питанні. Дещо покращилася ситуація з залучення керівних органів молодих докторів наук. Таким чином відкривається шлях кар’єрного зростання молодих науковців. Проте ми вважаємо, що це тільки перші кроки і тому в установах відділення слід ретельно проаналізувати стан кадрового резерву та вжити потрібні заходи аби створити молоді сприятливі умови для кар’єрного росту. Це передбачає відповідна Постанова президії НАН України.
Вкрай незадовільним є стан роботи з залучення молодих фахівців до установ відділення. Так звітному році до наших установ зараховано 21 особу з вищою освітою у віці до 35 років. Значно скоротився прийом до аспірантури. Може в певній мірі це менше стосується Інституту проблем моделювання в енергетиці НАН України.
Омолодження кадрового складу установ відділення зараз стає вкрай важливою справою. Багато питань залишаються нерозв’язаними, серед них і гідна заробітна плата, і житло, і нестача сучасного наукового обладнання. Академія робить усе можливе, але проблему залучення та закріплення в науці талановитих молодих дослідників треба розв’язувати на найвищому, державному рівні.
Аналіз публікаційної активності наукових співробітників показав, що за звітний період в установах відділення було опубліковано 832 (за 2019 – 967) статей, з яких 585 в наукових виданнях, що входять до науковометричних баз даних (це складає біля 70 %). В середньому по відділенню за рік виходить біля 0,94 статті на одного наукового працівника.
Крім того, в 2020 році було опубліковано 34 ( за 2019 – 36) монографії. Для порівняння в цілому по Академії опубліковано 372 монографії. Як видно, наш внесок досить вагомий.
Одним із важливих аспектів діяльності установ відділення є науково-експертна діяльність. Ця діяльність, так само як інноваційна, є невід’ємною та вагомою складовою наукового забезпечення вирішення важливих і актуальних проблем державного та суспільного розвитку. За звітний період на замовлення різних органів державної влади було надано більше 40 експертних висновків. Мова йде про проекти нормативно-правових актів і програмних документів, інформаційно-аналітичні матеріали з різних питань що стосуються розвитку паливно-енергетичного комплексу.
Коротко зупинюсь на питанні розподілу базового фінансування між установами. Принциповим визначено питання вдосконалення принципів розподілу бюджетних коштів між установами та відділеннями. Кінцевою метою усіх змін має стати перехід від суто кошторисного фінансування установ до фінансування їх залежно від досягнутих результатів.
На початку грудня минулого року на своєму засіданні Президія Академії прийняла ухвалу «Про основні принципи розподілу бюджетного фінансування між установами НАН України». З поточного року розпочато впровадження стимулюючих заходів до цього розподілу, згідно з якими обсяги фінансування, що складаються із збільшеного базового фінансування та фінансування цільових програм відділень передбачається розподіліти між установами та відділеннями відповідно до їхнього рейтингу.
Розробка такого механізму потребує серйозних напрацювань. У Відділені було створено робочу групу, яка підготовила попередні пропозиції і від імені відділення вони були передані до нашої секції.
Ми маємо серйозні зауваження до напрацювань, які були підготовлені Відділенням фізики та астрономії. В першу чергу вони стосуються фінансування Інституту проблем безпеки АЕС НАН України. Це питання уже обговорювалося на засіданні Президії НАН України.
У наступний період серйозну увагу належить приділити ефективності діяльності центрів колективного користування науковими приладами, і не лише підтримувати їх належним чином, але й певною мірою провести оптимізацію їх роботи. Для прикладу один із центрів колективного користування нашого відділенні працював у 2020 році тільки дев’ять днів. Це недопустимо.
Що стосується інформаційного забезпечення наукових досліджень. Це питання пов’язано з подальшим і серйозним нарощенням функціонального наповнення наявних і створення нових баз даних, а також забезпечення зручного доступу кожного науковця до об’єднаних електронних ресурсів Академії.
В 2020 році фахівці Відділення захистили 9 дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора наук та 14 – кандидата наук.
Декілька слів про науково-організаційну роботу. Установи Відділення були організаторами та співорганізаторами більше ніж 20 наукових конференцій, симпозіумів та семінарів.
Проведено 11 засідань Бюро ВФТПЕ НАН України, на яких були заслухані наукові доповіді провідних вчених, повідомлення молодих фахівців та річні звіти директорів установ, Значна увага приділялась питанням комплектації керівних кадрів і наукової тематика установ. Зараз ми з вами повинні визначитися з питанням визначення резерву кадрів в наших установах.
Подальші зусилля учених Відділення буде сконцентровано на виконання найважливіших фундаментальних і прикладних досліджень у галузі енергетики, виконанні цільових комплексних програм, розробку нових технологій та створення високоефективного обладнання.
Дякую за увагу.